Пам’ятайте:

- Якщо дитину постійно критикувати – вона вчиться ненавидіти.
- Якщо дитина живе у ворожнечі – вона вчиться агресивності.
- Якщо дитину висміюють – вона стає замкнутою.
- Якщо дитина зростає у докорах – формується почуття провини.
- Якщо дитину підбадьорюють - вона починає вірити в себе.
- Якщо дитину хвалять – вона вчиться бути вдячною.
- Якщо дитина зростає в чесності - вона вчиться бути справедливою.
- Якщо дитина живе у безпеці – вона вчиться вірити людям.
- Якщо дитину підтримують – вона вчиться цінувати себе.
- Якщо дитина живе у розумінні і доброзичливості – вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Виховуйте дітей так, щоб в один чудовий день почути:

- Дякую вам за те, що давали мені чесні відповіді на важкі запитання.
- Дякую вам за те, що ви завжди з розумінням відносились до мого бажання бути незалежним і давали мені свободу.
- Дякую вам за те, що ви дозволяли мені робити помилки.
- Дякую вам за те, що ви завжди так доброзичливо відносились до моїх друзів.
- Дякую вам за те, що ви ніколи не нагадували мені про мої помилки.
- Дякую вам за те, що ви пробачали мої грубі та образливі слова і зауваження.
- Дякую вам за те, що намагалися давати мені більше безумовної батьківської любові, ніж грошей.
- Дякую вам за те, що ви навчили мене поважати авторитет інших людей, цінувати відвертість.
- Дякую вам за те, що ви виступали проти моїх хибних та неприємних вчинків, ніколи не погоджуючись з ними.

Перехід учнів в середню ланку школи породжує ряд проблем. В силу індивідуальних психофізіологічних особливостей особистості десятирічної дитини, процес пристосування до нових умов у кожного школяра проходить по-різному. Він може тривати від кількох днів, тижнів до кількох місяців чи навіть, року, може бути легким і швидкоплинним, а може видатись затяжним і складним. Варто звернути увагу на те, що п’ятикласники стоять на межі зміни провідної діяльності: від учбової (у молодшому шкільному віці) до спілкування з ровесниками (підлітковий вік). Підлітковий вік – це один з найважливіших етапів життя людини, нестабільний та ранимий.
Підлітки особливо чутливі до того, як ставляться до них однолітки. Сама підліткова криза не має симптомів хвороби, але може у гострій стадії сприяти виникненню акцентуацій, неврозів. Ефективність процесу шкільної адаптації значною мірою визначає успішність навчальної діяльності, збереження фізичного і психічного здоров’я дитини.
Ігнорування ускладнень процесу адаптації може призвести до дезадаптації школяра, проявами якої є:
зниження рівня успішності;
підвищена тривожність, збудженість, роздратованість, рухливість;
низька концентрація уваги;
проблеми з поведінкою;
прояви агресії щодо дорослих та ровесників
Рекомендації для батьків:
Допомагайте школяреві у навчанні, особливо у виконанні домашніх завдань.
Розвивайте пізнавальну сферу дитини (увагу, мислення, пам’ять), грайте з нею в ігри на розвиток спостережливості, розв’язуйте кросворди, шаради головоломки.
 Розвивайте волю дитини, привчайте її до режиму дня. Використовуйте гумор, але не сарказм та насмішки.
Не порівнюйте дитину з іншими дітьми, особливо якщо вона в чомусь є менш успішною, ніж інші діти.
Підвищуйте самооцінку дитини, частіше хваліть її, але так, щоб вона знала, за що.
Не ставте до дитини завищених вимог, намагайтеся робити їй якнайменше зауважень, використовуйте покарання лише в крайніх випадках.
Використовуйте покарання лише в крайніх випадках.
Будьте для дитини прикладом для наслідування.
Підтримуйте адекватну самооцінку, формуйте реальні уявлення про свої здібності та можливості.